розбуртувати

розбуртува́ти

див. розбуртовувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбуртувати — розбуртува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбуртувати — РОЗБУРТУВА́ТИ див. розбурто́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розбуртувати — РОЗБУРТУВА́ТИ див. розбурто́вувати. Словник української мови в 11 томах