розбуртувати

РОЗБУРТУВА́ТИ див. розбурто́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбуртувати — розбуртува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбуртувати — див. розбуртовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбуртувати — РОЗБУРТУВА́ТИ див. розбурто́вувати. Словник української мови у 20 томах