1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розбушований

розбушо́ваний

-а, -е, розм.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбушувати.

2》 у знач. прикм.Який розбушувався, став бурхливим, неспокійним (про море, річку і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбушований — розбушо́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розбушований — див. сердитий Словник синонімів Вусика
  3. розбушований — РОЗБУШО́ВАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розбушува́ти. Зараз копиця була геть розбушована, наче біля неї щойно походив бугай (О. Гончар). 2. у знач. прикм. Який розбушувався, став бурхливим, неспокійним (про море, річку і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. розбушований — БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ поет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ рідше, РОЗБУЯ́ЛИЙ рідше, ЗБУНТО́ВАНИЙ підсил. поет. Словник синонімів української мови
  5. розбушований — РОЗБУШО́ВАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розбушува́ти. Зараз копиця була геть розбушована, наче біля неї щойно походив бугай (Гончар, Таврія, 1952, 284). 2. у знач. прикм. Який розбушувався, став бурхливим, неспокійним (про море, річку і... Словник української мови в 11 томах