розважати
розважа́ти
-аю, -аєш і рідко розважувати -ую, -уєш, недок., розважити, -жу, -жиш, док.
1》 перех. Звертаючись до кого-небудь із розмовами, справами і т. ін., відволікати його від чогось гнітючого, важкого, неприємного.
|| Заспокоювати, втішати у горі, нещасті і т. ін. кого-небудь. Розважати журбу.
2》 перех. Веселити, забавляти, потішати кого-небудь чимсь.
|| Забавляти, тішити дитину.
3》 перех., розм., рідко. Всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь.
4》 неперех. Роздумувати, розмірковувати над чим-небудь.
|| неперех. Зважати на що-небудь, враховувати щось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розважати — Розважа́ти: — (слова) роздумувати [XIII] — роздумувати [2] — роздумувати, розмірковувати [V,XII] Словник з творів Івана Франка
- розважати — (займати когось розвагами) забавляти, втішати. Словник синонімів Полюги
- розважати — розважа́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розважати — Забавляти, веселити <�серце>, звеселяти, потішати, розвеселяти, (дитя) тішити; (у горі) РОЗРАДЖУВАТИ, заспокоювати, втішати; (нудьгу) розвіювати, розганяти; (головою) розмірковувати, міркувати, роздумувати, жм. розкидати; (з... Словник синонімів Караванського
- розважати — [розважатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- розважати — РОЗВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗВА́ЖУВАТИ ую, уєш, недок., РОЗВА́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. кого, що. Займаючи кого-небудь розмовами, справами і т. ін., відвертати його від чогось гнітючого, важкого, неприємного. Словник української мови у 20 томах
- розважати — розважа́ти розмірковувати, роздумувати (ср, ст): У часі Великого посту розваж, християнине, чи гідно ти живеш (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- розважати — ВЕСЕЛИ́ТИ (викликати веселий настрій у когось), ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, РОЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ЗАБАВЛЯ́ТИ, РОЗВАЖА́ТИ, ТІ́ШИТИ, ПОТІША́ТИ. — Док.: звесели́ти, повесели́ти, розвесели́ти, заба́вити, розва́жити, поті́шити. Все їх, здавалось, тішило й веселило (О. Словник синонімів української мови
- розважати — Розважа́ти, -жа́ю, -жа́єш, -жа́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розважати — РОЗВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗВА́ЖУВАТИ ую, уєш, недок., РОЗВА́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. перех. Займаючи кого-небудь розмовами, справами і т. ін., відволікати його від чогось гнітючого, важкого, неприємного. Словник української мови в 11 томах
- розважати — Розважа́ти, -жа́ю, -єш сов. в. розважити, -жу, -жиш, гл. Утѣшать, утѣшить, развлекать, развлечь. Іди, моя рибко, до сестриці: вона у великій печалі, — розважатимеш її. МВ. І. 143. У бандурку виграває і сам себе розважає. Мет. 73. Словник української мови Грінченка