1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розвилка

ро́звилка

-и, ж.

1》 Відгалуження (у 2 знач.) гілок.

2》 Місце розгалуження дороги.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвилка — розви́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розвилка — див. дорога; роздоріжжя Словник синонімів Вусика
  3. розвилка — (дороги) роздоріжжя, розстань, розтік, розтока, див. рогуля Словник чужослів Павло Штепа
  4. розвилка — РОЗВИ́ЛКА, и, ж. 1. Відгалуження (у 2 знач.) гілок. У дерев маловитривалих південних сортів, при різких коливаннях температури наприкінці зими, часто пошкоджуються морозами штамб і розвилка основних гілок крони (з наук.-попул. літ.); Держак [граблів] .. Словник української мови у 20 томах
  5. розвилка — РОЗВИ́ЛКА (стовбура дерева, гілки), РОЗВИ́ЛИНА, РОЗСО́ХА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ, РОЗГІ́ЛЕННЯ розм., РОГА́ТИНА розм. Я швидко відшукав потрібну грушу, в розвилці розчахнутих стовбурів, серед листя, прикиданого снігом... Словник синонімів української мови
  6. розвилка — РОЗВИ́ЛКА, и, ж. 1. Відгалуження (у 2 знач.) гілок. У дерев маловитривалих південних сортів, при різких коливаннях температури наприкінці зими, часто пошкоджуються морозами штамб і розвилка основних гілок крони (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах