розв'ючити

розв'ю́чити

див. розв'ючувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розв'ючити — розв'ю́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розв'ючити — РОЗВ'Ю́ЧИТИ див. розв'ю́чувати. Словник української мови у 20 томах