розв'ючення
розв'ю́чення
-я, с.
Дія за знач. розв'ючити, розв'ючувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розв'ючення — розв'ю́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розв'ючення — РОЗВ'Ю́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розв'ю́чувати, розв'ю́чити і розв'ю́чуватися, розв'ю́читися (див. розв'ю́чуватися 1). Розв'ючення пройшло організовано і швидко. Словник української мови у 20 томах