розв'ючення
розв'ю́чення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розв'ючення — -я, с. Дія за знач. розв'ючити, розв'ючувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розв'ючення — РОЗВ'Ю́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розв'ю́чувати, розв'ю́чити і розв'ю́чуватися, розв'ю́читися (див. розв'ю́чуватися 1). Розв'ючення пройшло організовано і швидко. Словник української мови у 20 томах