розв'ючений
розв'ю́чений
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розв'ючений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розв'ючити. || розв'ючено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розв'ючений — РОЗВ'Ю́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розв'ю́чити; // у знач. прикм. Неподалік паслися розв'ючені коні. Словник української мови у 20 томах