1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розгарячілий

розгарячі́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до розгарячіти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгарячілий — розгарячі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розгарячілий — див. запальний Словник синонімів Вусика
  3. розгарячілий — РОЗГАРЯЧІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до розгарячі́ти. Голубар легко наздогнав свій загін, навіть виїхав трохи розгарячілим конем наперед (Іван Ле); // у знач. прикм. Петро Антонович гладив розгарячілу доньчину голівку (М. Словник української мови у 20 томах
  4. розгарячілий — РОЗГАРЯЧІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розгарячі́ти; // У знач. прикм. Петро Антонович гладив розгарячілу доньчину голівку (М. Ол., Леся, 1960, 37); Грубий брук примусив припинити розгарячілого коня (Ле... Словник української мови в 11 томах