1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розглядати

розгляда́ти

-аю, -аєш і рідко розглядувати, -ую, -уєш, недок., розглядіти, діал. розгледіти, -джу, -диш і розглянути, -ну, -неш; мин. ч. розглядів, діал. розгледів, -діла, -діло і розглянув, -нула, -нуло; док.

1》 перех. Уважно оглядати кого-, що-небудь.

|| тільки док., також з підрядним реченням. Пильно вдивившись, побачити, розрізнити що-небудь.

|| тільки з підрядним реченням. Відшукувати кого-, що-небудь очима, поглядом.

|| тільки док., перен., у кому, у кого. Розпізнати когось за якими-небудь рисами характеру, поведінки і т. ін.

|| Розгадувати що-небудь (підступність, оману, хитрощі і т. ін.).

2》 тільки недок., неперех., розм. Роздивлятися навколо.

3》 перех., перен. Вивчати, оцінювати кого-небудь, досліджувати, аналізувати щось.

Розглядати як кого, що — оцінювати, вважати ким-, чим-небудь.

4》 перех., перен. Розбирати, обговорювати що-небудь (перев. на зборах, засіданнях).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розглядати — розгляда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розглядати — Оглядати, спо-; (навколо) роздивлятися, розглядатися, (з нст. сл. чи або де) розшукувати очима; (питання) П. вивчати, досліджувати, аналізувати, (в гурті) обговорювати, розбирати; (з нст. як) вважати за; п.ф. -СЯ, роззиратися, ж. продавати витрішки; дк. Словник синонімів Караванського
  3. розглядати — див. дивитися Словник синонімів Вусика
  4. розглядати — РОЗГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко РОЗГЛЯ́ДУВАТИ і РОЗГЛЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГЛЯ́ДІТИ, РОЗГЛЕ́ДІТИ, джу, диш, РОЗГЛЯ́НУТИ, ну, неш; мин. ч. розгля́дів, розгле́дів, діла, ло і розгля́нув, нула, ло; док. 1. кого, що. Уважно оглядати кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. розглядати — АНАЛІЗУВА́ТИ (розчленовувати ціле на складові частини, піддавати критичній оцінці — перев. про логічний характер дослідження), РОЗГЛЯДА́ТИ, РОЗБИРА́ТИ. — Док.: проаналізува́ти, розгля́нути, розібра́ти. Словник синонімів української мови
  6. розглядати — Розгляда́ти, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розглядати — РОЗГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗГЛЯ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГЛЯ́ДІТИ, діал. РОЗГЛЕ́ДІТИ, джу, диш і РОЗГЛЯ́НУТИ, ну, неш; мин. ч. розгля́дів, діал. розгле́дів, діла, ло і розгля́нув, нула, ло; док. 1. перех. Уважно оглядати кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  8. розглядати — Розгляда́ти, -да́ю, -єш сов. в. розглядіти, -джу, -диш, гл. Разсматривать, разсмотрѣть. Еней з ягою розглядали всі дива там, які були. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка