1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розгнітати

розгніта́ти

-аю, -аєш і розгнічувати, -ую, -уєш, недок., розгнітити, -ічу, -ітиш, док., перех., рідко.

Потоком повітря роздмухувати жар, вогонь; розпалювати що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгнітати — розгніта́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розгнітати — РОЗГНІТА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГНІТИ́ТИ, ічу́, іти́ш, док., рідко. Потоком повітря роздмухувати жар, вогонь; розпалювати що-небудь. Кинулася [жінка] постіль стелити, хору [хвору] класти, ватру розгнічувати, окріп гріти... (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. розгнітати — ЗАПА́ЛЮВАТИ (викликати горіння чого-небудь), ПІДПА́ЛЮВАТИ, РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗГНІ́ЧУВАТИ, РОЗГНІТА́ТИ (вогонь, багаття і т. ін.); ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ЗАТОПЛЯ́ТИ рідше, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ рідше (плиту, піч і т. ін.); ЗАКУ́РЮВАТИ, ЗАСМА́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розгнітати — РОЗГНІТА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГНІТИ́ТИ, ічу́, іти́ш, док., перех., рідко. Потоком повітря роздмухувати жар, вогонь; розпалювати що-небудь. Степка розгнічувала багаття і годинами просиджувала, дивлячись, як злітають у небо іскристі рої (Зар., На.. світі, 1967, 328). Словник української мови в 11 томах