1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розгромлений

розгро́млений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розгромити.

|| розгромлено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Який зазнав поразки, розгрому.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгромлений — розгро́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розгромлений — див. переможений Словник синонімів Вусика
  3. розгромлений — [розгромлеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. розгромлений — РОЗГРО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розгроми́ти. Містечко розгромлене, перетворене в пустку (О. Гончар); Розгромлені в запеклих боях, котились за Дніпро величезні гітлерівські полчища (О. Довженко); // розгро́млено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  5. розгромлений — РОЗГРО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгроми́ти. Містечко розгромлене, перетворене в пустку (Гончар, III, 1959, 65); «Правда» розгорнула широку нелегальну організаційну роботу. Словник української мови в 11 томах