розгубитися

Значення в інших словниках

1. розгубитися — розгуби́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. розгубитися — [розгубитиес'а] -бл'ус'а, роузгубиес':а, роузгубиец':а, роузгубл'ац':а; нак. -бис'а, -б'іц':а Орфоепічний словник української мови
3. розгубитися — РОЗГУБИ́ТИСЯ див. розгу́блюватися. Словник української мови у 20 томах
4. розгубитися — ЗБЕНТЕ́ЖИТИСЯ (прийти в стан замішання, зніяковіння), ЗНІЯКОВІ́ТИ, ЗНІ́ТИТИСЯ, ЗАМІША́ТИСЯ, ЗАМ'Я́ТИСЯ, ЗАСОРО́МИТИСЯ, СКОНФУ́ЗИТИСЯ розм., СТУШУВА́ТИСЯ розм., ЗМІША́ТИСЯ рідко. — Недок. Словник синонімів української мови
5. розгубитися — РОЗГУБИ́ТИСЯ див. розгу́блюватися. Словник української мови в 11 томах
6. розгубитися — Розгублюватися, -лююся, -єшся сов. в. розгубитися, -блюся, -бишся, гл. Растеривать, растерять вещи, растеряться. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6621. А я на їх задививсь та з волами розгубивсь. Мил. 100. Словник української мови Грінченка