1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розгублюватися

розгу́блюватися

-ююся, -юєшся, недок., розгубитися, -гублюся, -губишся; мн. розгубляться; док.

1》 Пропадати, губитися ненароком через чиюсь неуважність або від страху (про все чи багато чого-небудь).

2》 тільки док., розм. Розминутися один з одним, згубити один одного.

|| Зникнути, пропасти кудись (про всіх або багатьох).

3》 розм., рідко. Те саме, що розгублювати 1), 4).

4》 перен. Втрачати спокій, холоднокровність, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому і т. ін.

5》 тільки недок. Пас. до розгублювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгублюватися — розгу́блюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгублюватися — Губитися; П. НІЯКОВІТИ, нітитися, засоромлюватися, сов. конфузитися, о. не знати на яку ступити; док. РОЗГУБИТИСЯ, обараніти, усі шляхи погубити, г. затеряти пам'ять. Словник синонімів Караванського
  3. розгублюватися — 1. ніяковіти, зніяковіти, поніяковіти, нестямлюватися, нестямитися, понестямлюватися, знестямлюватися, знестямитися, познестямлюватися, бентежитися, зентежуватися, збентежитися, позбентежуватися, побентежуватися, побентежитися, убентежуватися... Словник чужослів Павло Штепа
  4. розгублюватися — РОЗГУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗГУБИ́ТИСЯ, гублю́ся, гу́бишся; мн. розгу́бляться; док. 1. Пропадати, губитися ненароком через чиюсь неуважність або від страху (про все або багато чого-небудь). Словник української мови у 20 томах
  5. розгублюватися — РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВО́МПИТИ діал.; ОТОРОПІ́ТИ розм., СТОРОПІ́ТИ розм., ОТЕТЕРІ́ТИ розм., СТОРОПИ́ТИСЯ діал., СТЕТЕРІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. розгублюватися — РОЗГУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗГУБИ́ТИСЯ, гублю́ся, гу́бишся; мн. розгу́бляться; док. 1. Пропадати, губитися ненароком через чиюсь неуважність або від страху (про все або багато чого-небудь). Словник української мови в 11 томах