розгуджений
розгу́джений
-а, -е, розм., заст.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розгудити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгуджений — розгу́джений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- розгуджений — РОЗГУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. до розгу́дити. Суджене – не розгуджене (Номис). Словник української мови у 20 томах
- розгуджений — РОЗГУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до розгу́дити. Суджене — не розгуджене (Номис, 1864, № 8950). Словник української мови в 11 томах