розгуджувати
розгу́джувати
див. розгудити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгуджувати — розгу́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розгуджувати — РОЗГУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГУ́ДИТИ, джу, диш, кого, док., розм., заст. Знеславлюючи кого-небудь, розлучати. Розгудили наречену; // що. Характеризувати що-небудь як неякісне, негарне і т. ін. Кого Бог судить, чоловік не розгудить (Номис). Словник української мови у 20 томах