розгуджувати
розгу́джувати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгуджувати — див. розгудити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгуджувати — РОЗГУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГУ́ДИТИ, джу, диш, кого, док., розм., заст. Знеславлюючи кого-небудь, розлучати. Розгудили наречену; // що. Характеризувати що-небудь як неякісне, негарне і т. ін. Кого Бог судить, чоловік не розгудить (Номис). Словник української мови у 20 томах