розгуджувати

розгу́джувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгуджувати — див. розгудити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розгуджувати — РОЗГУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГУ́ДИТИ, джу, диш, кого, док., розм., заст. Знеславлюючи кого-небудь, розлучати. Розгудили наречену; // що. Характеризувати що-небудь як неякісне, негарне і т. ін. Кого Бог судить, чоловік не розгудить (Номис). Словник української мови у 20 томах