розгуджений
РОЗГУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм., заст.
Дієпр. пас. до розгу́дити.
Суджене – не розгуджене (Номис).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгуджений — розгу́джений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- розгуджений — -а, -е, розм., заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до розгудити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розгуджений — РОЗГУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до розгу́дити. Суджене — не розгуджене (Номис, 1864, № 8950). Словник української мови в 11 томах