1. Словник української мови в 11 томах

розгуджений

РОЗГУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до розгу́дити.

Суджене — не розгуджене (Номис, 1864, № 8950).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгуджений — розгу́джений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. розгуджений — -а, -е, розм., заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до розгудити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгуджений — РОЗГУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. до розгу́дити. Суджене – не розгуджене (Номис). Словник української мови у 20 томах