розгублюватися

Губитися; П. НІЯКОВІТИ, нітитися, засоромлюватися, сов. конфузитися, о. не знати на яку ступити; док. РОЗГУБИТИСЯ, обараніти, усі шляхи погубити, г. затеряти пам'ять.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

розгублюватися — розгу́блюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
розгублюватися — -ююся, -юєшся, недок., розгубитися, -гублюся, -губишся; мн. розгубляться; док. 1》 Пропадати, губитися ненароком через чиюсь неуважність або від страху (про все чи багато чого-небудь). 2》 тільки док., розм. Розминутися один з одним, згубити один одного. Великий тлумачний словник сучасної мови
розгублюватися — 1. ніяковіти, зніяковіти, поніяковіти, нестямлюватися, нестямитися, понестямлюватися, знестямлюватися, знестямитися, познестямлюватися, бентежитися, зентежуватися, збентежитися, позбентежуватися, побентежуватися, побентежитися, убентежуватися... Словник чужослів Павло Штепа
розгублюватися — РОЗГУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗГУБИ́ТИСЯ, гублю́ся, гу́бишся; мн. розгу́бляться; док. 1. Пропадати, губитися ненароком через чиюсь неуважність або від страху (про все або багато чого-небудь). Словник української мови у 20 томах
розгублюватися — РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВО́МПИТИ діал.; ОТОРОПІ́ТИ розм., СТОРОПІ́ТИ розм., ОТЕТЕРІ́ТИ розм., СТОРОПИ́ТИСЯ діал., СТЕТЕРІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
розгублюватися — РОЗГУ́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗГУБИ́ТИСЯ, гублю́ся, гу́бишся; мн. розгу́бляться; док. 1. Пропадати, губитися ненароком через чиюсь неуважність або від страху (про все або багато чого-небудь). Словник української мови в 11 томах