1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розгульний

розгу́льний

-а, -е.

1》 Нічим не стримуваний у дії, вияві (про явища природи).

2》 Сповнений розгулу (у 2 знач.).

|| Який супроводжує розгул.

3》 На якому можна розгулятися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгульний — розгу́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розгульний — див. непокірний; розпусник Словник синонімів Вусика
  3. розгульний — див. гуляка, безпутник, лінивець Словник чужослів Павло Штепа
  4. розгульний — РОЗГУ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Нічим не стримуваний у дії, вияві (про явища природи). Розгульний вітер ворушив білі шовкові коси ковили, і вони то виринали, то зникали серед рудого травостою (С. Добровольський); Над донецькими степами .. мела розгульна віхола (В. Словник української мови у 20 томах
  5. розгульний — БУРХЛИ́ВИЙ (про стихійні сили, явища природи — який буяє, бушує, виявляється з великою силою), БУ́ЙНИЙ, РОЗГУ́ЛЬНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ, РОЗБУЯ́ЛИЙ, Я́РИЙ, РОЗ'Я́РЕНИЙ, РОЗГНУ́ЗДАНИЙ, РОЗГУ́КАНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. розгульний — РОЗГУ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Нічим не стримуваний у дії, вияві (про явища природи). Розгульний вітер ворушив білі шовкові коси ковили, і вони то виринали, то зникали серед рудого травостою (Добр., Очак. розмир, 1965, 19); Над донецькими степами.. Словник української мови в 11 томах