розгулювати

розгу́лювати

-юю, -юєш, недок., розгуляти, -яю, -яєш, док.

1》 тільки недок., неперех. Неквапливо походжати (перев. для відпочинку, розваги).

|| Спокійно ходити, літати, плавати, повзати (про тварин, птахів, комах).

|| Рухатися вільно, в будь-якому напрямку, не зустрічаючи на своєму шляху ніяких перешкод.

|| Розважати себе нестримними веселощами.

2》 перех., розм. Розважати кого-небудь прогулянкою, примушуючи забути щось прикре, неприємне.

|| Гуляючи, розважаючись, розвіювати, розганяти (тугу, сон і т. ін.).

Розгуляти дитину — не дати заснути дитині.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгулювати — розгу́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгулювати — див. лінитися; ходити Словник синонімів Вусика
  3. розгулювати — РОЗГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. тільки недок. Неквапливо походжати (перев. для відпочинку, розваги). Словник української мови у 20 томах
  4. розгулювати — ГУЛЯ́ТИ (ходити заради відпочинку, задоволення), ШПАЦИРУВА́ТИ зах., СПАЦЕРУВА́ТИ діал., ГАРДУВА́ТИ діал., ГУ́ЛІ дит., розм.; ПРОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, ПРОХО́ДИТИСЯ, ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм. (туди й назад); РОЗГУ́ЛЮВАТИ, ВИГУ́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розгулювати — РОЗГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. тільки недок., неперех. Неквапливо походжати (перев. для відпочинку, розваги). Словник української мови в 11 томах