розгулювати
розгу́лювати
-юю, -юєш, недок., розгуляти, -яю, -яєш, док.
1》 тільки недок., неперех. Неквапливо походжати (перев. для відпочинку, розваги).
|| Спокійно ходити, літати, плавати, повзати (про тварин, птахів, комах).
|| Рухатися вільно, в будь-якому напрямку, не зустрічаючи на своєму шляху ніяких перешкод.
|| Розважати себе нестримними веселощами.
2》 перех., розм. Розважати кого-небудь прогулянкою, примушуючи забути щось прикре, неприємне.
|| Гуляючи, розважаючись, розвіювати, розганяти (тугу, сон і т. ін.).
Розгуляти дитину — не дати заснути дитині.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розгулювати — розгу́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розгулювати — див. лінитися; ходити Словник синонімів Вусика
- розгулювати — РОЗГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. тільки недок. Неквапливо походжати (перев. для відпочинку, розваги). Словник української мови у 20 томах
- розгулювати — ГУЛЯ́ТИ (ходити заради відпочинку, задоволення), ШПАЦИРУВА́ТИ зах., СПАЦЕРУВА́ТИ діал., ГАРДУВА́ТИ діал., ГУ́ЛІ дит., розм.; ПРОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, ПРОХО́ДИТИСЯ, ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм. (туди й назад); РОЗГУ́ЛЮВАТИ, ВИГУ́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розгулювати — РОЗГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. тільки недок., неперех. Неквапливо походжати (перев. для відпочинку, розваги). Словник української мови в 11 томах