роздвоєний
роздво́єний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роздвоїти.
2》 у знач. прикм., перен. Який роздвоївся (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роздвоєний — роздво́єний прикметник Орфографічний словник української мови
- роздвоєний — РОЗДВО́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роздво́їти. Біла косинка прикривала пишну зачіску, роздвоєну тонким пробором (О. Десняк). 2. у знач. прикм., перен. Який роздвоївся (у 2 знач.). Страх і збентеження струснули всю його роздвоєну зав'ялу вдачу (О. Словник української мови у 20 томах
- роздвоєний — Роздво́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- роздвоєний — РОЗДВО́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздво́їти. Біла косинка прикривала пишну зачіску, роздвоєну тонким пробором (Десняк, II, 1955, 346). 2. у знач. прикм., перен. Який роздвоївся (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах