1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розкласти

розкла́сти

див. розкладати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкласти — розкла́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкласти — РОЗКЛА́СТИ див. розклада́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розкласти — кла́сти / покла́сти (положи́ти, розкла́сти) на му́зику (на но́ти). Писати музичний твір на який-небудь текст. — Я, голубчику, вчений, бачиш, усякі пісні записую, на ноти, значить, кладу (М. Фразеологічний словник української мови
  4. розкласти — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розкласти — Розікла́сти і розкла́сти; розкладу́, -де́ш, -ду́ть розкла́сти, -кладу, -деш; розкла́дений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розкласти — РОЗКЛА́СТИ див. розклада́ти. Словник української мови в 11 томах