розкладати
розклада́ти
-аю, -аєш, недок., розкласти і рідше розікласти, -аду, -адеш, док., перех.
1》 Класти, розставляти, розміщати окремо одне від одного, у різних місцях (усе чи багато чого-небудь).
|| Класти на якій-небудь поверхні знаряддя праці, їжу, білизну тощо, готуючись до роботи, обіду, відпочинку і т. ін.
|| Розміщувати, розставляти що-небудь у порядку, зручному для загального огляду.
|| Розподіляти що-небудь на порції.
|| Класти у певному порядку гральні карти, займаючись ворожінням або пасьянсом.
2》 Класти що-небудь, розправляючи, розтягуючи по поверхні.
|| Класти, розкриваючи що-небудь (книгу, зошит і т. ін.).
|| Простягати, простирати що-небудь (гілля, крила, ноги і т. ін.).
|| Розставляти який-небудь складений предмет, розгинаючи, розпрямляючи в місцях згину, з'єднання.
3》 Укладаючи дрова, хмиз і т. ін., розпалювати, розводити вогонь.
4》 Ділити на складові частини, елементи.
|| Подавати який-небудь математичний вираз у вигляді суми або добутку інших виразів. Розкласти число на доданки.
|| Аналізуючи що-небудь, ділити умовно на складники.
5》 розм. Піддавати що-небудь детальному аналізові. Розкладати в умі.
Розкладати по пунктах — привести у певну систему, логічну послідовність.
6》 Розподіляти що-небудь між кимсь, керуючись певними розрахунками.
7》 перен. Доводити до повного морального занепаду, розладу; дезорганізовувати.
Значення в інших словниках
- розкладати — розклада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розкладати — Класти; (по тацях) розподіляти; (ширму) розставляти; (вогонь) розпалювати, розводити; (на складники) ділити, розділяти, розщеплювати; (морально) П. деморалізувати; (і сяк, і так) ІД. розмірковувати, розкидати <�головою>. Словник синонімів Караванського
- розкладати — РОЗКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, і рідко РОЗКЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКЛА́СТИ і рідше РОЗІКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., що, рідко кого. 1. що. Класти, розставляти, розміщати окремо одне від одного, у різних місцях (все або багато чого-небудь). Словник української мови у 20 томах
- розкладати — розкла́сти / розклада́ти по поли́чках що, рідко кого. Розібрати все до дрібниць, встановлюючи певну систему, логічну послідовність. Фразеологічний словник української мови
- розкладати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розкладати — Розклада́ти, -да́ю, -да́єш, -да́є; розкла́даний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкладати — РОЗКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКЛА́СТИ і рідше РОЗІКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перех. 1. Класти, розставляти, розміщати окремо одне від одного, у різних місцях (все або багато чого-небудь). Словник української мови в 11 томах