розкладати

Класти; (по тацях) розподіляти; (ширму) розставляти; (вогонь) розпалювати, розводити; (на складники) ділити, розділяти, розщеплювати; (морально) П. деморалізувати; (і сяк, і так) ІД. розмірковувати, розкидати <�головою>.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

розкладати — розклада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
розкладати — -аю, -аєш, недок., розкласти і рідше розікласти, -аду, -адеш, док., перех. 1》 Класти, розставляти, розміщати окремо одне від одного, у різних місцях (усе чи багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
розкладати — РОЗКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, і рідко РОЗКЛА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКЛА́СТИ і рідше РОЗІКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., що, рідко кого. 1. що. Класти, розставляти, розміщати окремо одне від одного, у різних місцях (все або багато чого-небудь). Словник української мови у 20 томах
розкладати — розкла́сти / розклада́ти по поли́чках що, рідко кого. Розібрати все до дрібниць, встановлюючи певну систему, логічну послідовність. Фразеологічний словник української мови
розкладати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
розкладати — Розклада́ти, -да́ю, -да́єш, -да́є; розкла́даний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розкладати — РОЗКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКЛА́СТИ і рідше РОЗІКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перех. 1. Класти, розставляти, розміщати окремо одне від одного, у різних місцях (все або багато чого-небудь). Словник української мови в 11 томах