розколиханий
розколи́ханий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розколихати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розколиханий — розколи́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розколиханий — РОЗКОЛИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розколиха́ти. [Леся (сама):] Не можна гудити чоловіка, не знаючи, які в його [в нього] думки... Невже ж тільки тим і розколихана його душа, щоб шукати якихось... марципанів (І. Словник української мови у 20 томах
- розколиханий — РОЗКОЛИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розколиха́ти. [Леся (сама):] Не можна гудити чоловіка, не знаючи, які в його думки… Невже ж тільки тим і розколихана його душа, щоб шукати якихось… марципанів (Коч. Словник української мови в 11 томах