розколиханий

розколи́ханий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розколихати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розколиханий — розколи́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розколиханий — РОЗКОЛИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розколиха́ти. [Леся (сама):] Не можна гудити чоловіка, не знаючи, які в його [в нього] думки... Невже ж тільки тим і розколихана його душа, щоб шукати якихось... марципанів (І. Словник української мови у 20 томах
  3. розколиханий — РОЗКОЛИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розколиха́ти. [Леся (сама):] Не можна гудити чоловіка, не знаючи, які в його думки… Невже ж тільки тим і розколихана його душа, щоб шукати якихось… марципанів (Коч. Словник української мови в 11 томах