1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розкорчований

розкорчо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розкорчувати.

|| розкорчовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкорчований — розкорчо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розкорчований — РОЗКОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкорчува́ти. Вся площа розсадника розкорчована; // розкорчо́вано, безос. пред. Викопано канави, розкорчовано кущі, зрізано купини, площу зорано і засіяно вівсяницею, тимофіївкою та іншими травами (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. розкорчований — РОЗКОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкорчува́ти. Вся площа розсадника розкорчована; // у знач. прикм. Гуркоче трактор на розкорчованій цілині (Кучер, Зол. руки, 1948, 116); // розкорчо́вано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах