1. Словник української мови в 11 томах

розкорчований

РОЗКОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкорчува́ти.

Вся площа розсадника розкорчована;

// у знач. прикм.

Гуркоче трактор на розкорчованій цілині (Кучер, Зол. руки, 1948, 116);

// розкорчо́вано, безос. присудк. сл.

Викопано канави, розкорчовано кущі, зрізано купини, площу зорано і засіяно вівсяницею, тимофіївкою та іншими травами (Хлібороб Укр., 2, 1966, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкорчований — розкорчо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розкорчований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкорчувати. || розкорчовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкорчований — РОЗКОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкорчува́ти. Вся площа розсадника розкорчована; // розкорчо́вано, безос. пред. Викопано канави, розкорчовано кущі, зрізано купини, площу зорано і засіяно вівсяницею, тимофіївкою та іншими травами (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах