розкоханий
розко́ханий
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкохати.
2》 у знач. прикм.Який, споживаючи багато їжі, став огрядним, жирним.
|| Який, живучи в достатках, став випещеним.
|| Який буйно розрісся за сприятливих умов (про рослинність).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкоханий — розко́ханий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- розкоханий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- розкоханий — РОЗКО́ХАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розкоха́ти. Дерева, розкохані попередніми дощами, поспускали своє рясне листя, мов попарені (Дніпрова Чайка); Одної ночі, вгніздившись між пружинистим гіллям густої розкоханої вшир на вільній волі вільхи... Словник української мови у 20 томах
- розкоханий — Розко́ханий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкоханий — РОЗКО́ХАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розкоха́ти. Дерева, розкохані попередніми дощами, поспускали своє рясне листя, мов попарені (Дн. Чайка, Тв. 1960, 74); // У знач. прикм. На сонці відполіровано блиснуло її сите, розкохане тіло (Тют. Словник української мови в 11 томах