1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розлузаний

розлу́заний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розлузати.

|| розлузано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлузаний — розлу́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розлузаний — РОЗЛУ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розлуза́ти. Студентка вже розкрила була рота, де біліли гарні, мов розлузані горіхи, зуби, і так застигла (Г. Косинка). Словник української мови у 20 томах
  3. розлузаний — РОЗЛУ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розлуза́ти. Студентка вже розкрила була рота, де біліли гарні, мов розлузані горіхи, зуби, і так застигла (Кос., Новели, 1962, 94). Словник української мови в 11 томах