розмічати
розміча́ти
-аю, -аєш і рідко розмічувати, -ую, -уєш, недок., розмітити, -ічу, -ітиш, док., перех.
1》 Ставити мітки, робити позначки, розбиваючи, ділячи поверхню чогось з певною метою.
|| спец. Наносити на поверхню заготовки контури майбутньої деталі, що вказують на межі, в яких потрібно виконувати її подальшу обробку відповідно до креслень.
2》 розм., рідко. Обдумуючи, визначати, намічати план подальших дій, заходів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмічати — розміча́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розмічати — РОЗМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., що. 1. Ставити мітки, робити позначки, розбиваючи, ділячи поверхню чогось з певною метою. На розгородженому подвір'ї Катерини .. Словник української мови у 20 томах
- розмічати — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- розмічати — РОЗМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., перех. 1. Ставити мітки, робити позначки, розбиваючи, ділячи поверхню чогось з певною метою. На розгородженому подвір’ї Катерини.. Словник української мови в 11 томах