рознятий
розня́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розняти.
|| рознято, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рознятий — розня́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- рознятий — РОЗНЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розня́ти. Пан .. і не смів глянути на те маленьке, до половини перепалене тіло, на те пожовкле і посиніле личко, на ті широко розняті уста (І. Франко); // у знач. прикм. Розняті руки. Словник української мови у 20 томах
- рознятий — РОЗНЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розня́ти. Пан.. і не смів глянути на те маленьке, до половини перепалене тіло, на те пожовкле і посиніле личко, на ті широко розняті уста (Фр., IV, 1950, 49). Словник української мови в 11 томах