розпиячитися

розпия́читися

-чуся, -чишся, док., розм.

Почати дуже, нестримно пиячити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпиячитися — розпия́читися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розпиячитися — РОЗПИЯ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Почати часто пиячити. – Слухай-но ти, Грицю (панотець кождому [кожному] тикав), питаюся я тебе, чого ти розпиячився? (Л. Мартович); Клопотів їй вистачає. Якщо чоловік розпиячився, то жінка біжить із скаргою найперше до неї (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. розпиячитися — РОЗПИЯ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Почати дуже, нестримно пиячити. — Слухай-но ти, Грицю (панотець кождому тикав), питаюся я тебе, чого ти розпиячився? (Март., Тв., 1954, 63); Клопотів їй вистачає. Якщо чоловік розпиячився, то жінка біжить із скаргою найперше до неї (Гончар, Тронка, 1963, 83). Словник української мови в 11 томах