розпиячитися
розпия́читися
-чуся, -чишся, док., розм.
Почати дуже, нестримно пиячити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпиячитися — розпия́читися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розпиячитися — РОЗПИЯ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Почати часто пиячити. – Слухай-но ти, Грицю (панотець кождому [кожному] тикав), питаюся я тебе, чого ти розпиячився? (Л. Мартович); Клопотів їй вистачає. Якщо чоловік розпиячився, то жінка біжить із скаргою найперше до неї (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- розпиячитися — РОЗПИЯ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Почати дуже, нестримно пиячити. — Слухай-но ти, Грицю (панотець кождому тикав), питаюся я тебе, чого ти розпиячився? (Март., Тв., 1954, 63); Клопотів їй вистачає. Якщо чоловік розпиячився, то жінка біжить із скаргою найперше до неї (Гончар, Тронка, 1963, 83). Словник української мови в 11 томах