розподільник
розподі́льник
-а, ч.
1》 Пристрій, машина і т. ін. для розподілення чого-небудь (електричного струму, газу, води, добрива тощо).
2》 іст. У період існування карткової системи – магазин, в якому розподілялися між прикріпленими до нього особами товари відповідно до встановлених норм.
3》 тех. У двигуні внутрішнього згоряння – механізм, що забезпечує вчасне подання струму на свічки запалення; трамблер.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розподільник — розподі́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розподільник — РОЗПОДІ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Пристрій, машина і т. ін. для розподілення чого-небудь (електричного струму, газу, води, добрива тощо). Мінеральні добрива надходять через тукопровід і розсіваються пружинним розподільником рівномірно по всій ширині смуги (з наук. Словник української мови у 20 томах
- розподільник — Сукупність механізмів для керування наповненням та спорожнюванням циліндрів поршневих двигунів (внутрішнього згоряння та парових), а також поршневих компресорів; бувають клапанні, золотникові, поршневі р. Універсальний словник-енциклопедія
- розподільник — Розподі́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розподільник — РОЗПОДІ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Пристрій, машина і т. ін. для розподілення чого-небудь (електричного струму, газу, води, добрива тощо)... Словник української мови в 11 томах