1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розправити

розпра́вити

I див. розправляти I.

II див. розправляти II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розправити — розпра́вити 1 дієслово доконаного виду розпрямити, розрівняти розпра́вити 2 дієслово доконаного виду розказати докладно Орфографічний словник української мови
  2. розправити — РОЗПРА́ВИТИ¹ див. розправля́ти¹. РОЗПРА́ВИТИ² див. розправля́ти². Словник української мови у 20 томах
  3. розправити — випро́стувати (розправля́ти) / ви́простати (розпра́вити) пле́чі. Починати виявляти повною мірою свої сили, здібності; сміливо, рішуче діяти. Гноблений, він (народ) випростував плечі і гримів повстаннями Олекси Довбуша і Лук’яна Кобилиці (М. Фразеологічний словник української мови
  4. розправити — ВИПРО́СТУВАТИ (перев. про зігнутий стан, частини тіла — робити прямим), ВИПРОСТО́ВУВАТИ, РОЗПРО́СТУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, РОЗГИНА́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРОСТО́ВУВАТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, РОЗПРА́ВЛЮВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  5. розправити — РОЗПРА́ВИТИ¹ див. розправля́ти¹. РОЗПРА́ВИТИ² див. розправля́ти². Словник української мови в 11 томах