1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розправляти

розправля́ти

I -яю, -яєш, недок., розправити, -влю, -виш; мн. розправлять; док., перех.

1》 Розпрямляти, розрівнювати, розгладжувати, зручно розміщувати що-небудь скручене або зіжмакане, зім'яте.

|| Розгортати, розкривати (листя, пелюстки).

|| Упорядковувати що-небудь, надаючи йому чепурного вигляду.

2》 Випрямляти, розгинати, випростувати що-небудь. Розправляти крила.

II -яю, -яєш, недок., розправити, -влю, -виш; мн. розправлять; док., діал.

Говорити докладно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розправляти — Диспутувати [V] — розмірковувати, (голосно) говорити [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. розправляти — розправля́ти 1 дієслово недоконаного виду розпрямляти розправля́ти 2 дієслово недоконаного виду говорити докладно діал. Орфографічний словник української мови
  3. розправляти — див. РОЗПРОСТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. розправляти — Випростовувати, випростувати, повипростовувати, напростовувати, напростувати, понапростовувати, розпростовувати, розпростувати, розгинати, розігнути, порозгинати Словник чужослів Павло Штепа
  5. розправляти — РОЗПРАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., РОЗПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. розпра́влять; док., що. 1. Розпрямляти, розрівнювати, розгладжувати, зручно розміщувати що-небудь скручене або зіжмакане, зім'яте. Словник української мови у 20 томах
  6. розправляти — випро́стувати (розправля́ти) / ви́простати (розпра́вити) пле́чі. Починати виявляти повною мірою свої сили, здібності; сміливо, рішуче діяти. Гноблений, він (народ) випростував плечі і гримів повстаннями Олекси Довбуша і Лук’яна Кобилиці (М. Фразеологічний словник української мови
  7. розправляти — ВИПРО́СТУВАТИ (перев. про зігнутий стан, частини тіла — робити прямим), ВИПРОСТО́ВУВАТИ, РОЗПРО́СТУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, РОЗГИНА́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРОСТО́ВУВАТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, РОЗПРА́ВЛЮВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  8. розправляти — РОЗПРАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., РОЗПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. розпра́влять; док., перех. 1. Розпрямляти, розрівнювати, розгладжувати, зручно розміщувати що-небудь скручене або зіжмакане, зім’яте. Словник української мови в 11 томах