1. Фразеологічний словник української мови

розправляти

випро́стувати (розправля́ти) / ви́простати (розпра́вити) пле́чі. Починати виявляти повною мірою свої сили, здібності; сміливо, рішуче діяти. Гноблений, він (народ) випростував плечі і гримів повстаннями Олекси Довбуша і Лук’яна Кобилиці (М. Рильський); Де колишнє чайкою тужило, Ти зростаєш, світла наша сило, Розквітаєш в злагоді, в труді, Розправляєш плечі молоді (М. Рильський).

розправля́ти (розгорта́ти) / розпра́вити (розгорну́ти) кри́ла. 1. Повною мірою виявляти свої сили, здібності, можливості і т. ін. Після себе залишили (Дарина і Андрій Гайворони) добро. Добро і дітей… Старший з них розправляє крила… (М. Зарудний); Якби тому хлопцеві дати можливість розправити крила! Якими талантами, якою глибиною мислі, яким дотепом, яким генієм у винахідництві, якою красою мови й пісні блиснув би він перед світом (Ірина Вільде); І якщо розгорнути крила Вам поможе цей кволий такт, Знать не дурно ти, серце, билось. І згоріло не просто так! (С. Караванський); // Діяти рішуче, сміливо, енергійно. Тут (у партизанському загоні) він розправив крила, і командир загону словак Ян Смрек сказав: — Ти став орлом, друже (Н. Рибак). 2. Набирати сили, могутності, всебічно розвиватися. Спи спокійно, поет! Україна твоя вже розправила крила орлині так, як мріяв колись ти в жагучих піснях, на засланні, в тяжкій самотині (В. Сосюра); Йому лише за тридцять, але за його плечима вже розправляє крила слава (М. Слабошпицький); // Змінюватися, завойовуючи право на розквіт і т. ін. Розправляй же, мій народе, свої дужі крила (Коломийки); Молоде підприємство почало впевнено розправляти крила (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розправляти — Диспутувати [V] — розмірковувати, (голосно) говорити [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. розправляти — розправля́ти 1 дієслово недоконаного виду розпрямляти розправля́ти 2 дієслово недоконаного виду говорити докладно діал. Орфографічний словник української мови
  3. розправляти — див. РОЗПРОСТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. розправляти — I -яю, -яєш, недок., розправити, -влю, -виш; мн. розправлять; док., перех. 1》 Розпрямляти, розрівнювати, розгладжувати, зручно розміщувати що-небудь скручене або зіжмакане, зім'яте. || Розгортати, розкривати (листя, пелюстки). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розправляти — Випростовувати, випростувати, повипростовувати, напростовувати, напростувати, понапростовувати, розпростовувати, розпростувати, розгинати, розігнути, порозгинати Словник чужослів Павло Штепа
  6. розправляти — РОЗПРАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., РОЗПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. розпра́влять; док., що. 1. Розпрямляти, розрівнювати, розгладжувати, зручно розміщувати що-небудь скручене або зіжмакане, зім'яте. Словник української мови у 20 томах
  7. розправляти — ВИПРО́СТУВАТИ (перев. про зігнутий стан, частини тіла — робити прямим), ВИПРОСТО́ВУВАТИ, РОЗПРО́СТУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, РОЗГИНА́ТИ, РОЗПРАВЛЯ́ТИ, РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, РОЗПРОСТО́ВУВАТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, РОЗПРА́ВЛЮВАТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
  8. розправляти — РОЗПРАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., РОЗПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. розпра́влять; док., перех. 1. Розпрямляти, розрівнювати, розгладжувати, зручно розміщувати що-небудь скручене або зіжмакане, зім’яте. Словник української мови в 11 томах