розп'ятий
розп'я́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розп'ясти.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. розп'ятий, -того, ч.; розп'ята, -тої, ж.Людина, яку розіп'яли на хресті.
|| розп'ято, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me