розп'ятий

розп'я́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розп'ясти.

|| у знач. прикм.

|| у знач. ім. розп'ятий, -того, ч.; розп'ята, -тої, ж.Людина, яку розіп'яли на хресті.

|| розп'ято, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розп'ятий — розп'я́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розп'ятий — РОЗП'Я́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розп'я́сти́. Ніколи ми не забудемо розп'ятого на хресті німецькими фашистами комсомольця Юрія Смирнова (П. Словник української мови у 20 томах