розраховувач

розрахо́вувач

-а, ч.

Фахівець із технічних розрахунків.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розраховувач — розрахо́вувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розраховувач — РОЗРАХО́ВУВАЧ, а, ч. Фахівець із технічних розрахунків. Створено електронно-рахівничу машину, яка за вісім годин виконує роботу 15 тисяч кваліфікованих розраховувачів і обчислювачів (з наук. літ.); Перед самими окружними передвиборними зборами .. Словник української мови у 20 томах
  3. розраховувач — РОЗРАХО́ВУВАЧ, а, ч. Фахівець з технічних розрахунків. Створено електронно-рахівничу машину, яка за вісім годин виконує роботу 15 тисяч кваліфікованих розраховувачів і обчислювачів (Колг. Укр., II, 1957, 40). Словник української мови в 11 томах