розраховувач

РОЗРАХО́ВУВАЧ, а, ч. Фахівець з технічних розрахунків.

Створено електронно-рахівничу машину, яка за вісім годин виконує роботу 15 тисяч кваліфікованих розраховувачів і обчислювачів (Колг. Укр., II, 1957, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розраховувач — розрахо́вувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розраховувач — -а, ч. Фахівець із технічних розрахунків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розраховувач — РОЗРАХО́ВУВАЧ, а, ч. Фахівець із технічних розрахунків. Створено електронно-рахівничу машину, яка за вісім годин виконує роботу 15 тисяч кваліфікованих розраховувачів і обчислювачів (з наук. літ.); Перед самими окружними передвиборними зборами .. Словник української мови у 20 томах