розраховуватися

РОЗРАХО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Повністю сплачувати гроші кому-небудь за щось.

Вони розраховуються з блідолицим, примарно-мовчазним офіціантом, виходять з накуреного залу (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 167);

— Згодом, коли заробимо, ми з тобою розрахуємось, Кире (Збан., Курил. о-ви, 1963, 31);

// перен. Робити що-небудь у відповідь на чиїсь дії, вчинки; зводити рахунки з ким-небудь; мститися.

Заставши якось дяка мертвецьки п’яним, школяр по-своєму розрахувався з ним за «науку» — наскільки вистачило дитячих сил, він відшмагав наставника різками (Слово про Кобзаря, 1961, 18).

2. Звільнятися з попереднього місця роботи.

— Напарниці.. зараз нема. — Де ж вона? — Розрахувалась, бо в неї мати …захворіла (Гончар, Тронка, 1963, 187).

3. військ. Робити підрахунок за номерами в строю.

— Ану, Арсене, в тебе голос гучний, скомандуй усім в одну шеренгу стати і по порядку номерів розрахуватись (Собко, Нам спокій.., 1959, 63).

4. тільки недок. Пас. до розрахо́вувати 1-3.

Стояли ці гармати не на площадках ешелону, а розраховувались на кінну тягу і враз могли з’явитись в самому несподіваному місці (Скл., Легенд. начдив, 1957, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розраховуватися — З ким (повертати належне комусь, зокрема борги) погашати, розплачуватися, сплачувати, віддавати, розквитатися. Словник синонімів Полюги
  2. розраховуватися — розрахо́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. розраховуватися — [розраховуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. розраховуватися — -уюся, -уєшся, недок., розрахуватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 Повністю сплачувати гроші кому-небудь за щось. || перен. Робити що-небудь у відповідь на чиїсь дії, вчинки; зводити рахунки з ким-небудь; мститися. 2》 Звільнятися з попереднього місця роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розраховуватися — РОЗРАХО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Повністю сплачувати гроші кому-небудь за щось. Вони розраховуються з блідолицим, примарно-мовчазним офіціантом, виходять з накуреного залу (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. розраховуватися — ПЛАТИ́ТИ кому (віддавати гроші або що-небудь цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо), СПЛА́ЧУВАТИ, ОПЛА́ЧУВАТИ, ВИНАГОРО́ДЖУВАТИ кого, УПЛА́ЧУВАТИ (ВПЛА́ЧУВАТИ) заст.; ДОПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови