розраховуватися

РОЗРАХО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Повністю сплачувати гроші кому-небудь за щось.

Вони розраховуються з блідолицим, примарно-мовчазним офіціантом, виходять з накуреного залу (Ю. Бедзик);

– Згодом, коли заробимо, ми з тобою розрахуємось, Кире (Ю. Збанацький);

– Я зашарівся і розрахувався з щедрістю стипендіата ЮНЕСКО (А. Крижанівський);

// перен. Робити що-небудь у відповідь на чиїсь дії, вчинки; зводити рахунки з ким-небудь; мститися.

Заставши якось дяка мертвецьки п'яним, школяр по-своєму розрахувався з ним за “науку” – наскільки вистачило дитячих сил, він відшмагав наставника різками (з наук. літ.).

2. Звільнятися з попереднього місця роботи.

– Напарниці зараз нема. – Де ж вона? – Розрахувалась, бо в неї мати захворіла (О. Гончар).

3. військ. Робити підрахунок за номерами в строю.

– Ану, Арсене, в тебе голос гучний, скомандуй усім в одну шеренгу стати і по порядку номерів розрахуватись (В. Собко).

4. тільки недок. Пас. до розрахо́вувати 1–3.

Стояли ці гармати не на площадках ешелону, а розраховувались на кінну тягу і враз могли з'явитись в самому несподіваному місці (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розраховуватися — З ким (повертати належне комусь, зокрема борги) погашати, розплачуватися, сплачувати, віддавати, розквитатися. Словник синонімів Полюги
  2. розраховуватися — розрахо́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. розраховуватися — [розраховуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. розраховуватися — -уюся, -уєшся, недок., розрахуватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 Повністю сплачувати гроші кому-небудь за щось. || перен. Робити що-небудь у відповідь на чиїсь дії, вчинки; зводити рахунки з ким-небудь; мститися. 2》 Звільнятися з попереднього місця роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розраховуватися — ПЛАТИ́ТИ кому (віддавати гроші або що-небудь цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо), СПЛА́ЧУВАТИ, ОПЛА́ЧУВАТИ, ВИНАГОРО́ДЖУВАТИ кого, УПЛА́ЧУВАТИ (ВПЛА́ЧУВАТИ) заст.; ДОПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. розраховуватися — РОЗРАХО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Повністю сплачувати гроші кому-небудь за щось. Вони розраховуються з блідолицим, примарно-мовчазним офіціантом, виходять з накуреного залу (Ю. Словник української мови в 11 томах