розраховувати

РОЗРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. що і без дод. Рахуючи, обчислюючи, визначати розмір, кількість і т. ін. чого-небудь.

Давид ходив по двору, оглядав стіни, про себе щось розраховуючи (А. Головко);

[Писар:] Давайте гроші, я вам зараз розрахую, кілько [скільки] ще від вас прийде! (І. Франко);

Доки сонце зійшло, пройшов [Степан] кілометрів вісім. Був задоволений, що вірно розрахував час (В. Гжицький);

// що. Робити технічне або математичне обчислення чого-небудь.

Потужність решти цехів розрахували саме на ту кількість фракцій і бензолу, яку лише дистиляційний [цех] видавав би при безперервці [безперервній роботі] (Ю. Шовкопляс).

2. що. Обмірковуючи, оцінювати, зважувати сили, можливості і т. ін. кого-, чого-небудь.

Ішов він плавно, розраховуючи кожен крок (В. Собко);

Він почав розраховувати кожний свій рух (Д. Ткач);

Не розрахував Ван-Лін своїх сил (О. Довженко).

3. кого. Платити комусь, винагороджуючи за роботу по її закінченні;

// Видавши заробітну плату, звільняти з роботи.

– Працювать, – кажу, – не буду, Розраховуйте! І все! (С. Олійник).

4. що, також із спол. щ о. Припускати, вважати можливим що-небудь.

Гнат розраховував, що ця фраза остаточно вб'є Уласа (Григорій Тютюнник);

Сафар розрахував, що сьогодні ринок буде переповнений рабами (З. Тулуб);

// тільки недок., на що. Чекати, сподіватися на щось.

Труд його нагороджувався. Ніхто не мав ніколи ліпших від його свідоцтв і не міг розраховувати на світлішу будучність [світліше майбутнє] (Н. Кобринська);

Кандиба розраховував на її вроду, привабливу усмішку, райдужні очі, привітне слово (Л. Дмитерко);

Йонька взяв із собою трішечки [сала], розраховуючи на те, що коли повертатиметься назад, то рідні не пожолобиться рука, якщо дадуть йому шматочок сала (Григорій Тютюнник);

// тільки недок., на кого – що. Покладати надію на кого-, що-небудь.

Розраховувати лише на себе;

Розраховувати на підтримку друзів;

// тільки недок., з інфін. Мати намір виконати, здійснити що-небудь.

Командир і комісар розраховували були протягти період формування полку ще з тиждень, щоб довести склад до тисячі (Ю. Смолич);

Командування розраховувало взяти село комбінованим ударом (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розраховувати — розрахо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розраховувати — Вираховувати, об-, обчислювати; (крок) зважувати, оцінювати, обмірковувати; (кого) звільняти; (з нст. що) припускати, гадати; (на що) сподіватися чого <�на що>; (на кого) ВАЖИТИ, ПОКЛАДАТИСЯ, робити ставку, ЧИСЛИТИ. Словник синонімів Караванського
  3. розраховувати — -ую, -уєш, недок., розрахувати, -ую, -уєш, док. 1》 перех. і без додатка. Рахуючи, обчислюючи, визначати розмір, кількість і т. ін. чого-небудь. || Робити технічне або математичне обчислення чого-небудь. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розраховувати — ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв'язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИ розм., ВИГО́НИТИ розм., ПРОГАНЯ́ТИ розм., ВИТУ́РЮВАТИ розм., ВИТУРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розраховувати — Розрахо́вувати, -хо́вую, -хо́вуєш; -хо́вуй, -хо́вуйте; розрахува́ти, -раху́ю, -ху́єш; розраху́й, -ху́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розраховувати — РОЗРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. перех. і без додатка. Рахуючи, обчислюючи, визначати розмір, кількість і т. ін. чого-небудь. Словник української мови в 11 томах