розрахунковий

розрахунко́вий

-а, -е.

1》 Пов'язаний з проведенням технічних розрахунків при проектуванні.

2》 Який використовується для полегшення обчислень. Розрахункова лінійка.

3》 Признач. для обліку коштів, проведення платежів та інших грошових розрахунків.

|| Признач. для запису грошових розрахунків, заробітної платні і т. ін.

Розрахункова палата — орган товарної або фондової біржі, міжбанківська організація, що здійснює розрахунки за угодами і контролює їх виконання.

Розрахунковий баланс — поточне співвідношення грошових вимог країни до інших країн, які виникли в результаті експорту, надання кредитів, і грошових зобов'язань, які виникли в результаті імпорту та отримання кредитів.

Розрахунковий банк — банк, з яким депозитарій уклав договір про грошові розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Розрахунковий день — а) день, за курсом якого здійснюється розрахунок за угодою; б) день завершення розрахунків за укладеними угодами на біржі.

Розрахунковий рахунок — рахунок, що його банки відкривають юридичним особам, які мають самостійний баланс.

Розрахунковий чек — документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку установі банку, яка веде його рахунок, сплатити чекотримачеві зазначену в чеку суму коштів.

Розрахункові документи — оформлені у письмовому вигляді платіжні вимоги або доручення підприємств, компаній, організацій на перерахування коштів у безготівковому вигляді для оплати товарів, робіт, послуг або інших платежів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрахунковий — розрахунко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розрахунковий — [розрахунковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. розрахунковий — РОЗРАХУНКО́ВИЙ, а, е. 1. Пов'язаний з проведенням технічних розрахунків при проектуванні. Корабель-супутник “Восток-3” виведено на орбіту, близьку до розрахункової (з газ.); Незважаючи .. Словник української мови у 20 томах
  4. розрахунковий — РОЗРАХУНКО́ВИЙ, а, е. 1. Пов’язаний з проведенням технічних розрахунків при проектуванні. Корабель-супутник «Восток-3» виведено на орбіту, близьку до розрахункової (Веч. Київ, 11.VIII 1962, 1); Незважаючи.. Словник української мови в 11 томах