розрахунковий
розрахунко́вий
-а, -е.
1》 Пов'язаний з проведенням технічних розрахунків при проектуванні.
2》 Який використовується для полегшення обчислень. Розрахункова лінійка.
3》 Признач. для обліку коштів, проведення платежів та інших грошових розрахунків.
|| Признач. для запису грошових розрахунків, заробітної платні і т. ін.
Розрахункова палата — орган товарної або фондової біржі, міжбанківська організація, що здійснює розрахунки за угодами і контролює їх виконання.
Розрахунковий баланс — поточне співвідношення грошових вимог країни до інших країн, які виникли в результаті експорту, надання кредитів, і грошових зобов'язань, які виникли в результаті імпорту та отримання кредитів.
Розрахунковий банк — банк, з яким депозитарій уклав договір про грошові розрахунки за угодами щодо цінних паперів.
Розрахунковий день — а) день, за курсом якого здійснюється розрахунок за угодою; б) день завершення розрахунків за укладеними угодами на біржі.
Розрахунковий рахунок — рахунок, що його банки відкривають юридичним особам, які мають самостійний баланс.
Розрахунковий чек — документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку установі банку, яка веде його рахунок, сплатити чекотримачеві зазначену в чеку суму коштів.
Розрахункові документи — оформлені у письмовому вигляді платіжні вимоги або доручення підприємств, компаній, організацій на перерахування коштів у безготівковому вигляді для оплати товарів, робіт, послуг або інших платежів.
Значення в інших словниках
- розрахунковий — РОЗРАХУНКО́ВИЙ, а, е. 1. Пов'язаний з проведенням технічних розрахунків при проектуванні. Корабель-супутник “Восток-3” виведено на орбіту, близьку до розрахункової (з газ.); Незважаючи .. Словник української мови у 20 томах
- розрахунковий — [розрахунковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- розрахунковий — розрахунко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- розрахунковий — РОЗРАХУНКО́ВИЙ, а, е. 1. Пов’язаний з проведенням технічних розрахунків при проектуванні. Корабель-супутник «Восток-3» виведено на орбіту, близьку до розрахункової (Веч. Київ, 11.VIII 1962, 1); Незважаючи.. Словник української мови в 11 томах