розрахунок

розраху́нок

-нку, ч.

1》 Дія за знач. розрахувати, розраховувати.

|| Результат обчислення яких-небудь даних.

|| Результат технічних підрахунків необхідних даних при проектуванні.

З розрахунку — а) беручи певну кількість чого-небудь; б) враховуючи що-небудь.

Актуарні розрахунки — розрахунки у галузі страхової математичної статистики.

2》 Виплата грошей за роботу, за борговими зобов'язаннями, оплата рахунків і т. ін.

|| Звільнення з роботи з повною виплатою зароблених грошей.

Безакцептний розрахунок — оплата, що здійснюється на основі платіжних вимог у тих випадках, коли для цього не потрібна згода платника.

Безготівкові розрахунки — розрахунки, що провадяться без готівки, за допомогою чеків або перерахуванням грошових сум на рахунок одержувача.

Клірингові розрахунки — форма безготівкових розрахунків за товари, послуги, за якої рівновеликі вимоги взаємно зараховують, а незараховану суму оплачують звичайним порядком.

3》 перен. Відплата, покарання, помста.

4》 Припущення, що будується на яких-небудь міркуваннях, фактах і т. ін.

|| Надія на кого-, що-небудь.

З таким розрахунком — так, таким способом.

Що-небудь [не] входило у розрахунки чиї — хтось не мав наміру (мав намір) здійснити щось.

5》 Корисливе міркування з метою одержання якої-небудь вигоди.

6》 рідко. Обслуга гармати, кулемета і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрахунок — розраху́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розрахунок — Обрахунок, обчислення; (за працю) виплата; (з праці) звільнення; (за кривду) П. відплата, покара, помста; ФР. припущення, здогад, <н. за моїм розрахунком>, сподівання <н. це був розрахунок ворога>; (господарський) вигода. Словник синонімів Караванського
  3. розрахунок — РОЗРАХУ́НОК, нку, ч. 1. Дія за знач. розрахува́ти, розрахо́вувати. [Горлов:] Війна – це риск [ризик], а не арифметика, час знати. [Гайдар:] А по-моєму, війна є розрахунок, арифметика (О. Словник української мови у 20 томах
  4. розрахунок — ВИ́ПЛАТА (видача грошей за роботу), ВИ́ПЛАТ, РОЗРАХУ́НОК (також щодо боргових зобов'язань, оплати рахунків і т. ін.). — Підожди. Ось буде виплата грошей, то ми тобі цілу пачку справжнього цейлонського чаю дістанемо (В. Словник синонімів української мови
  5. розрахунок — Розраху́нок, -нку; -нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розрахунок — РОЗРАХУ́НОК, нку, ч. 1. Дія за знач. розрахува́ти, розрахо́вувати. [Горлов:] Війна — це риск, а не арифметика, час знати. [Гайдар:] А по-моєму, війна є розрахунок, арифметика (Корн. Словник української мови в 11 томах