розрахунок

РОЗРАХУ́НОК, нку, ч.

1. Дія за знач. розрахува́ти, розрахо́вувати.

[Горлов:] Війна – це риск [ризик], а не арифметика, час знати. [Гайдар:] А по-моєму, війна є розрахунок, арифметика (О. Корнійчук);

Вона жадібно прислухалась до цін на худобу, робила якісь розрахунки (М. Стельмах);

Відомий винахідник І. П. Кулібін вперше застосовував способи графічного розрахунку в механіці (з навч. літ.);

// Результат обчислення яких-небудь даних.

Русевич окинув поглядом рисунки, поклав на них папку з розрахунками (Ю. Шовкопляс);

Я .. перестав їх боятися, наочно переконавшися в правильності статистичних розрахунків, які доводять, що з тисячі випущених у бою куль влучає ледве одна (І. Багмут);

// Результат технічних підрахунків необхідних даних при проектуванні.

Технічна рада ствердила Павлові розрахунки (Ю. Мушкетик);

Відпуск фондів заробітної плати підприємствам повинен провадитися на основі розрахунку їх реальної технічної потужності (із журн.).

2. Виплата грошей за роботу, за борговими зобов'язаннями, оплата рахунків і т. ін.

[Михайло:] Це, бачиш, у нас дрібні джентльменські розрахунки (В. Собко);

– Якби навіть пан доктор не мав при собі належної готівки, і не вистачило щось до розрахунку, то ви не турбуйтесь... (Ірина Вільде);

// Звільнення з роботи з повною виплатою зароблених грошей.

– Отже, просіть розрахунок, мамо, і будемо їхати (О. Гуреїв).

3. перен. Відплата, покарання, помста.

О, дев'ятнадцятий рік месників і платіїв, достойний рік розрахунків (Ю. Яновський).

4. Припущення, що будується на яких-небудь міркуваннях, фактах і т. ін.

Розрахунок Пелехатого був безпомилковий: тепер утекти людина не могла ні вперед, ні назад (П. Загребельний);

Денис і Роман Блаженки вскочили до кімнати, в якій, за їхніми розрахунками, стояв німецький міномет (О. Гончар);

// Надія на кого-, що-небудь.

Перед Софією він гнеться лише для видимості, а весь розрахунок його на панича Вольдемара (О. Гончар);

Наш народ, здобувши всесвітньо-історичну перемогу в другій світовій війні, розбив всі розрахунки ворогів на слабкість радянського ладу (з наук. літ.).

5. Міркування з метою одержання якої-небудь користі, вигоди.

[Костомаров:] Не знаю ось чого: чи це з протесту зробив ти, а чи... з розрахунку? (П. Тичина);

– Думаєте, нема в нього тут свого розрахунку? Знає, що Савка вміє підійти до заробітчанина (О. Гончар);

– Та найду вже якусь, яка має воли або грубі коралі, – анітрохи не криється [Левко] зі своїми господарчими розрахунками (М. Стельмах);

– Час дорожчий від золота .. Час працює на економіку через працю людську, через розрахунок, через господарську кмітливість (з наук.-попул. літ.).

6. рідко. Обслуга гармати, кулемета і т. ін.

– Филимонов знищив фашистський гарматний розрахунок... (Д. Ткач).

Вхо́дити в пла́ни (в розраху́нки) див. вхо́дити.

○ (1) З розраху́нку на, у знач. прийм. із знах. відм.:

а) беручи певну кількість чого-небудь.

Слідом за проривкою механізатори розпушують міжряддя і підживлюють рослини аміачною водою з розрахунку 2,5 центнера на гектар (з наук. літ.);

Для штукатурення сталі та декору до розчину додається алебастр (гіпс) із розрахунку 1,5–2 частини на 4–6 частин розчину (з наук.-попул. літ.);

б) враховуючи що-небудь.

Експедиція була розрахована на дві літніх навігації .. З розрахунку на такий час і були відпущені на неї кошти, матеріали, харчі та все інше (З. Тулуб);

(2) З таки́м розраху́нком, щоб, у знач. спол. – щоб.

Ботинки і сундучок він поставив під ліжко з таким розрахунком, щоб в разі потреби їх можна було б помацати рукою (Григорій Тютюнник).

△ (3) Безготівко́ві розраху́нки – система грошових розрахунків, які здійснюються без участі готівки.

Завод будівельних матеріалів продає свою продукцію за готівку і за безготівковим розрахунком (із журн.);

За бажанням клієнта банк здійснює безготівкові розрахунки (з газ.);

(4) Господа́рський розраху́нок, екон. – метод планового ведення господарства на основі самооплати.

Велике значення у додержанні режиму економії має впровадження елементів господарського розрахунку (із журн.).