розрахунок

розраху́нок

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрахунок — Обрахунок, обчислення; (за працю) виплата; (з праці) звільнення; (за кривду) П. відплата, покара, помста; ФР. припущення, здогад, <н. за моїм розрахунком>, сподівання <н. це був розрахунок ворога>; (господарський) вигода. Словник синонімів Караванського
  2. розрахунок — -нку, ч. 1》 Дія за знач. розрахувати, розраховувати. || Результат обчислення яких-небудь даних. || Результат технічних підрахунків необхідних даних при проектуванні. З розрахунку — а) беручи певну кількість чого-небудь; б) враховуючи що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрахунок — РОЗРАХУ́НОК, нку, ч. 1. Дія за знач. розрахува́ти, розрахо́вувати. [Горлов:] Війна – це риск [ризик], а не арифметика, час знати. [Гайдар:] А по-моєму, війна є розрахунок, арифметика (О. Словник української мови у 20 томах
  4. розрахунок — ВИ́ПЛАТА (видача грошей за роботу), ВИ́ПЛАТ, РОЗРАХУ́НОК (також щодо боргових зобов'язань, оплати рахунків і т. ін.). — Підожди. Ось буде виплата грошей, то ми тобі цілу пачку справжнього цейлонського чаю дістанемо (В. Словник синонімів української мови
  5. розрахунок — Розраху́нок, -нку; -нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розрахунок — РОЗРАХУ́НОК, нку, ч. 1. Дія за знач. розрахува́ти, розрахо́вувати. [Горлов:] Війна — це риск, а не арифметика, час знати. [Гайдар:] А по-моєму, війна є розрахунок, арифметика (Корн. Словник української мови в 11 томах