розраювати

розра́ювати

-юю, -юєш, недок., розраяти, -аю, -аєш, док., перех., розм.

1》 Висловлюючи співчуття, заспокоювати, розвеселяти кого-небудь.

2》 Умовляти кого-небудь відмовитися від якоїсь дії, якогось наміру, вчинку; не радити щось робити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розраювати — розра́ювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розраювати — див. радити Словник синонімів Вусика
  3. розраювати — РОЗРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., кого, розм. 1. також що. Висловлюючи співчуття, заспокоювати, розвеселяти кого-небудь. Ніхто її не втішав, не розраював. Бо йшлося про важливіше (П. Словник української мови у 20 томах
  4. розраювати — ВІДРА́ДЖУВАТИ (радити не робити чогось задуманого, відмовитися від якогось наміру), РОЗРА́ДЖУВАТИ рідше, ВІДМОВЛЯ́ТИ, ВІДБИВА́ТИ, РОЗРА́ЮВАТИ розм., ВІДРА́ЮВАТИ розм. — Док.: відра́дити, розра́дити, відмо́вити, відби́ти, розра́яти, відра́яти. Словник синонімів української мови
  5. розраювати — РОЗРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Висловлюючи співчуття, заспокоювати, розвеселяти кого-небудь. Ніхто її не втішав, не розраював. Бо йшлося про важливіше (Загреб. Словник української мови в 11 томах